Тел.: (044) 332-77-47, моб.тел.: (067)254-51-52      email: info@hopak.kiev.ua
Історія човнової справи
 
 
Головна / Новини
На давньоруську воєнно-морську тактику, особливості мореплавання і суднобудування визначальним чином впливав сам характер Руської рівнини і та обставина, що основні військово-політичні центри держави - Київ, Переяслав, Чернігів, - знаходилися від моря досить далеко.
Щоб подолати пороги необхідні були плоскодонні судна з мінімальною осадкою, легкі і порівняно невеликі за розмірами. В той же час ці судна повинні були бути досить вантажопідйомні, дешеві і прості. Одне і те ж судно мало служити і як морське, і як річкове. У ті часи тактика морських боїв була надзвичайно проста. Перед боєм флоти шикувались у лінії і рухались назустріч один одному, щоб протаранити корабель ворога і пустити його на дно або зійтися з супротивником бортами, взяти його на абордаж і вирішити результат бою в рукопашних сутичках на палубах. Судячи за описами візантійських авторів і давніх літописців, характерними тактичними прийомами боротьби давньоруського флоту з візантійським були: раптовість нападу, оточення великих неповоротких гребних і вітрильних кораблів більшою кількістю малих маневрових гребних суден, швидкий відхід при невдачі, щоб "розсипавшись" по морю, втекти від переслідування. У морському бою широко використовувались обстріл лучників, абордаж і жорстока рукопашна сутичка, яка переносилася на борт ворожих суден. При цьому давньоруські судна рухалися звичайно в прибережних водах і в разі невдачі ховалися від переслідування на мілководді, недосяжному для більших візантійських кораблів. У літописному описі походу Олега на Царград у 907р. повідомляється, що судна русичів  були поставлені на колеса і пішли на приступ фортеці, що злякало ворога і змусило його капітулювати. Судячи з усього, в даній ситуації йшлося не про штурм фортечних стін, бо вони звичайно ж не були доступні для ладій русичів. Небезпеку для противника могло представляти перетягування суден в захисну бухту Золотий Ріг, загороджену з моря ланцюгами, звідки відкривався прямий шлях у місто.

Одним з основних принципів ведення війни в Київській Русі була єдність військових дій і на суші, і на морі (походи Ігоря, Святослава та ін.). Походи відбувалися водночас і сушею, і морем, сухопутний похід перетворювався в морський (похід 943р. на Берда), а морський закінчувався військовими діями або просуванням по суші (1043р.); з суден висаджувалися десанти, в тому числі кіннота. Всередині воїнства Київської Русі жодного поділу на сухопутне військо і морський флот не було. Один і той же воїн за необхідності воював і на морі, і на суші. Ніякого особливого озброєння кораблі русичів не знали. Рушаючи "за море", давньоруські воїни брали з собою ті ж мечі і списи, луки і стріли, бойові сокири і щити, вдягалися у ті ж кольчуги і надівали ті ж шоломи, якими вони уражали ворогів або боронилися від них на суші.
Давньоруські кораблі ходили не тільки на Візантію, але і в інші країни, в тому числі на узбережжя Каспійського моря. Минувши Азовське море, княжі плавці у 912р. піднялися по Дону до того місця, де ця ріка підходить близько до Волги, звідси волоком перетягали свої кораблі на Волгу, а потім униз по Волзі дійшли до Каспійського моря. У 943р. руси знову вчинили великий похід в тому ж напрямку. Всі ці факти говорять про те, що воєнно-морське мистецтво Київської Русі стояло на високому рівні, що дозволяло проводити дальні на той час морські походи і на Царград, і на береги Каспійського моря.
Число бойових кораблів у походах Х - ХІ ст.ст. було набагато більшим: у царгородському поході Олега, за літописом, брало участь 1000 човнів, а в поході Ігоря - 10000. Друга цифра, напевно, збільшена літописцем в декілька разів, але все одно кількість кораблів, що водночас беруть участь у дальньому поході, і сьогодні вражає сучасних моряків. Київська Русь йшла своїм самобутнім шляхом, зовсім не відгороджуючись від сусідів, запозичаючи у них і, у свою чергу, передаючи їм свої навички, свій досвід, своє мистецтво, створюючи оригінальні судна і своєрідну морську тактику, ефективну і живучу, перевершивши багато народів у галузі суднобудування як за кількістю, так і за якістю суден, а головне, у воєнно-морському мистецтві і морській доблесті.
Останні новини:
20-05-2014
Розклад човнових походів по Дніпру на 2014 рік
докладніше >>>
22-03-2014
Морська тактика русичів
докладніше >>>
23-09-2013
Посилання на фото човнових походів
докладніше >>>
Всі новини >>>


Flash player is not installed


Flash player is not installed


Flash player is not installed
Copyright © 2017 Hopak. Всі права захищено.       Система керування контентом 2x3